Результати моніторингу якості освіти

Затверджено наказом

№129 від 30.05.2025 р.

РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНЮВАННЯ

В ЗАКЛАДІ ЗА 2024 – 2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Відповідно до наказу по закладу № 167 від 29 серпня 2024 року «Про проведення самооцінювання освітньої діяльності та управлінських рішень» у 2024–2025 навчальному році в Ліцеї № 314 Дарницького району м. Києва було проведено внутрішнє самооцінювання за двома ключовими напрямами: «Освітнє середовище» та «Система оцінювання здобувачів освіти».

З метою всебічного аналізу стану освітнього процесу та визначення можливостей подальшого розвитку в ліцеї було організовано широке анкетування учнів, педагогічних працівників та батьків. Опитування дало змогу отримати реальні відгуки всіх учасників освітнього процесу, виявити сильні сторони, проблемні моменти та пропозиції щодо вдосконалення.

Отримані дані стали підґрунтям для формування узагальнених висновків, планування заходів з підвищення якості освіти та зміцнення партнерської взаємодії між школою, родинами та учнівською спільнотою.

ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ АНКЕТУВАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ “ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ”

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОПИТУВАННЯ

Анкетування проведено з метою визначення сильних і слабких сторін освітнього середовища, а також напрацювання пропозицій щодо його розвитку. У анкетуванні взяли участь 543 учасники освітнього процесу.

Мета: оцінити безпечність, інклюзивність і комфорт навчального простору.

Цільова аудиторія: учні, батьки, педагоги

Респондентам було запропоновано відповісти на такі питання:

  1. У ліцеї створено безпечні умови для навчання і перебування учнів.
  2. Приміщення ліцею чисті, доглянуті та доступні для всіх здобувачів освіти.
  3. У ліцеї враховують потреби дітей з особливими освітніми потребами.
  4. Учні відчувають себе захищеними від булінгу чи дискримінації.
  5. У класах комфортна температура, освітлення та технічне обладнання.
  6. Я маю змогу вільно звернутися до вчителя або адміністрації у разі проблеми.
  7. В ліцеї розвивають культуру взаємоповаги та співпраці.
  8. Що, на вашу думку, у освітньому середовищі ліцею є найкращим?
  9. Що в освітньому середовищі потребує покращення?
  10. Які пропозиції ви маєте щодо розвитку освітнього середовища закладу?

Кожне питання анкети (крім 8, 9 10) оцінювалося за шкалою:

1 — зовсім не погоджуюсь

2 — скоріше не погоджуюсь

3 — частково погоджуюсь

4 — скоріше погоджуюсь

5 — повністю погоджуюсь

Отримано значну кількість відкритих відповідей, що дозволило сформувати детальну аналітичну картину стану освітнього середовища ліцею.

2. СИЛЬНІ СТОРОНИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

На основі відповідей респондентів визначено такі ключові сильні сторони:

2.1. Педагогічний та учнівський колектив

Найчастіше згадувані переваги:

  • професійність та відповідальність педагогів;
  • доброзичливе ставлення до дітей;
  • індивідуальний підхід;
  • позитивна взаємодія «вчитель – учень – батьки – адміністрація»;
  • якісний педагогічний склад у початковій школі;
  • активні, творчі та мотивовані учні.

2.2. Адміністрація та управлінські процеси

  • відкритість та сучасний стиль керівництва;
  • комунікація директора з батьками;
  • здатність адміністрації оперативно вирішувати питання;
  • позитивні зміни в роботі закладу за останні роки.

2.3. Атмосфера та безпечний простір

  • дружня та комфортна атмосфера в ліцеї;
  • наявність якісного укриття;
  • організація благодійних заходів;
  • великий та зручний шкільний простір, зонованість приміщень.

2.4. Освітній процес та можливості для розвитку

  • велика кількість гуртків, секцій, проєктів та активностей;
  • широкий вибір навчальних можливостей;
  • сучасні підходи в окремих класах;
  • зручність системи здачі мобільних телефонів.

3. СЛАБКІ СТОРОНИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Аналіз відповідей дозволив виокремити такі групи проблем:

3.1. Матеріально-технічна база

  • потреба в оновленні підручників;
  • застаріле обладнання в окремих кабінетах;
  • слабке освітлення під час відключень електроенергії;
  • часткова непридатність опалення та потреба в утепленні класів;
  • відсутність сучасних інтерактивних засобів навчання.

3.2. Санітарно-побутові умови

  • незадовільний стан туалетів (особливо в молодшій школі);
  • незадовільний стан спортивного майданчика та внутрішнього двору;
  • проблеми чистоти санвузлів;
  • зауваження до харчування в їдальні;
  • потреба у збільшенні шаф для учнів.

3.3. Організація освітнього процесу

  • перевантаженість учнів (надмірна кількість домашніх завдань);
  • потреба у парах або блокових уроках;
  • нестача практичних занять;
  • недотримання мовного закону окремими учнями та педагогами;
  • недостатня робота з дітьми під час адаптації (особливо 5-х класів).

3.4. Психологічний клімат та дисципліна

  • потреба у сильнішій психологічній службі;
  • випадки неетичної поведінки окремих учителів;
  • випадки булінгу або конфліктних ситуацій;
  • низька культура поведінки частини учнів під час перерв;
  • недостатній контроль за дисципліною.

3.5. Питання безпеки

  • потреба у вдосконаленні укриття (вентиляція, освітлення);
  • безпека пересування до укриття для молодших класів;
  • недостатньо камер відеоспостереження.

4. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Узагальнення пропозицій респондентів дозволило виокремити такі стратегічні напрямки розвитку:

4.1. Розвиток матеріальної бази

  • встановлення генератора або інверторної системи для забезпечення електроенергією під час відключень;
  • оновлення кабінетів, санвузлів, підлоги, дверей і замків;
  • покращення опалення та освітлення;
  • оснащення кабінетів сучасними технічними засобами (телевізори, інтерактивні дошки);
  • створення STEM/STEAM лабораторій, робототехніки.

4.2. Удосконалення освітнього процесу

  • збільшення кількості факультативів та гуртків;
  • можливість користування електронними підручниками;
  • більше практичних занять (біологія, хімія, фінансова грамотність);
  • запровадження курсів домедичної допомоги;
  • удосконалення розкладу (введення пар, зменшення кількості ДЗ).

4.3. Розвиток психологічної та виховної роботи

  • регулярні тренінги з емоційної грамотності, комунікації, профорієнтації;
  • посилення превентивної роботи з булінгу;
  • більше роботи психолога з класами;
  • підвищення культури мовлення та спілкування.

4.4. Підвищення професійного рівня педагогів

  • тренінги з методики НУШ для вчителів;
  • тренінги з роботи з дітьми з ООП;
  • удосконалення культури педагогічної комунікації;
  • розвиток цифрових компетентностей.

4.5. Організація безпечного середовища

  • встановлення додаткових камер спостереження;
  • покращення укриття;
  • забезпечення безпечних маршрутів до укриття;
  • контроль поведінки учнів у роздягальнях та на перервах.

4.6. Покращення умов дозвілля та інфраструктури

  • оновлення спортивного майданчика;
  • облаштування внутрішнього двору;
  • створення кімнати сенсорного розвантаження або простору для дітей з інклюзією;
  • впровадження театральних чи музичних гуртків.

5. ВИСНОВКИ

Аналіз анкетування свідчить, що Ліцей №314 має сильний кадровий потенціал, сучасне керівництво, значну кількість позитивних освітніх можливостей та безпечне середовище.

Разом з тим, значний масив відповідей вказує на необхідність системної роботи в напрямках:

  • оновлення матеріально-технічної бази;
  • покращення санітарно-побутових умов;
  • удосконалення навчального навантаження та методик;
  • підвищення психологічної культури учасників освітнього процесу;
  • модернізації інфраструктури та укриття.

ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ АНКЕТУВАННЯ ЗА НАПРЯМОМ «СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ»

Анкетування продемонструвало широкий спектр думок учнів та батьків щодо системи оцінювання в ліцеї. Відповіді містять як позитивні аспекти, так і значну кількість критичних зауважень та пропозицій, що вказує на високу актуальність теми та потребу подальшого вдосконалення підходів. У анкетуванні взяли участь 435 учасники освітнього процесу.

Мета: дослідити об’єктивність, прозорість і педагогічну доцільність оцінювання.

Цільова аудиторія: учні, педагоги, батьки

Респондентам було запропоновано відповісти на такі питання:

  1. Критерії оцінювання навчальних досягнень є зрозумілими і відомими всім учасникам.
  2. Оцінювання є справедливим і враховує індивідуальні особливості учня.
  3. Учням пояснюють причини отриманих оцінок і надають рекомендації для покращення результатів.
  4. У школі використовують різні форми оцінювання (тестування, спостереження, проєкти, усні відповіді тощо).
  5. Зворотний зв’язок між учнем і вчителем є регулярним і конструктивним.
  6. Під час оцінювання вчителі дотримуються академічної доброчесності.
  7. Результати навчання відображають реальні знання та вміння учнів.
  8. Що, на вашу думку, у системі оцінювання ліцею є найкращим?
  9. Що у системі оцінювання потребує покращення?
  10. Які пропозиції ви маєте щодо оцінювання у ліцеї?

Кожне питання анкети (крім 8,9,10) оцінювалося за шкалою:

1 — зовсім не погоджуюсь

2 — скоріше не погоджуюсь

3 — частково погоджуюсь

4 — скоріше погоджуюсь

5 — повністю погоджуюсь

1. Сильні сторони системи оцінювання

За результатами відповідей, до позитивних аспектів респонденти віднесли:

1.1. Різноманітність форм оцінювання

  • використання усних відповідей, тестів, проєктних та практичних робіт;
  • можливість комплексно оцінити досягнення учня;
  • застосування творчих завдань і презентацій.

1.2. Прозорість та відкритість результатів

  • електронний журнал та електронні документи;
  • зрозумілі критерії (особливо в Єдиній школі).

1.3. Можливість покращення оцінки

  • право учня виправити попередній результат;
  • позитивне сприйняття практики «акценту на прогрес».

1.4. Індивідуальний підхід (частково)

  • у частини вчителів відзначено врахування темпу роботи;
  • чутливість до індивідуальних можливостей учнів.

1.5. Молоді педагоги та підтримка

  • респонденти високо оцінюють роботу молодих учителів, які демонструють сучасний підхід, підтримку та вміння допомогти учням.

1.6. Додаткові позитиви

  • коментарі до оцінок;
  • орієнтація на розвиток, а не лише на підсумковий бал.

2. Слабкі сторони та проблемні зони

Анкетування виявило значний перелік проблем, які потребують системного вирішення.

2.1. Недостатня об'єктивність та суб’єктивізм

  • вплив особистого ставлення вчителя;
  • «оцінки з голови»;
  • різний підхід до хлопців і дівчат;
  • заниження оцінок як спосіб мотивації.

2.2. Непрозорість критеріїв оцінювання

  • часто оцінку не пояснюють;
  • відсутність регулярних коментарів;
  • відмінності між учителями в розумінні сучасної системи оцінювання;
  • у деяких предметах критерії виставлення балів незрозумілі або «закриті».

2.3. Залежність від Єдиної Школи та технічних факторів

  • скарги на недоліки електронної системи;
  • відсутність можливості швидко реагувати на помилки внесення оцінок;
  • тести у смартфонах викликають значний негатив і вважаються нечесними/некомфортними.

2.4. Нерівномірність підходів учителів

  • частина вчителів активно використовує сучасні практики, інші — діють за старою моделлю;
  • частина педагогів не попереджає про контрольні роботи;
  • занадто швидкі або надто складні роботи (особливо з української мови).

2.5. Недостатнє врахування зовнішніх умов (воєнний стан)

  • блекаути, нічні обстріли, стрес — учні не завжди в ресурсі;
  • оцінювання без урахування таких чинників сприймається як несправедливе.

2.6. Перевантаженість учнів

  • велика кількість домашніх завдань;
  • брак часу на підготовку;
  • відсутність достатньої кількості усного опитування чи альтернативних форм.

2.7. Проблеми в початковій школі

  • хоч формально оцінок немає, наліпки й штампи фактично виконують оцінювальну функцію;
  • виникає змішаний сигнал для дітей і батьків.

3. Пропозиції щодо вдосконалення системи оцінювання

Респонденти надали велику кількість рекомендацій, які можна об’єднати в такі групи:

3.1. Підвищення прозорості

  • чітке пояснення критеріїв перед початком роботи;
  • регулярний зворотний зв’язок;
  • словесне пояснення оцінки на уроці;
  • зрозумілі рубрики та відкриті критерії.

3.2. Можливість повторного виконання робіт

  • надати право перездачі авторитетних робіт та тестів;
  • особливо в умовах війни;
  • офіційно врегулювати механізм перездачі.

3.3. Індивідуальний підхід

  • враховувати темп розвитку, зусилля та прогрес;
  • підтримка учня під час труднощів;
  • більше часу після повернення з хвороби або відсутності.

3.4. Зменшення суб’єктивізму

  • уникати оцінювання «за настроєм»;
  • рівність підходів до всіх учнів;
  • розмежування поведінки та знань.

3.5. Зміни у формах роботи

  • більше проєктних і творчих завдань;
  • більше групової роботи;
  • поступове зменшення залежності від тестів у смартфонах;
  • відновлення тематичних оцінювань.

3.6. Поліпшення комунікації

  • активніша співпраця з батьками та учнями;
  • регулярні зустрічі з педагогами;
  • робота психолога з учнями.

3.7. Окремі організаційні пропозиції

  • зменшити кількість учнів у класах до 20–25;
  • узгоджувати реальний обсяг домашніх завдань;
  • переглянути розклад у класах з високим навантаженням.

4. Загальні висновки

Анкетування показало, що:

  • у Ліцеї №314 вже існують сильні елементи сучасної системи оцінювання: прозорість, електронний журнал, різноманітність форм, можливість покращення результатів;
  • разом з тим система оцінювання потребує суттєвого удосконалення, насамперед у напрямках:
    об'єктивності,
    прозорості,
    врахування індивідуальних потреб,
    стабільності й уніфікації підходів усіх педагогів;
  • особливо гостро стоїть питання впливу воєнних умов на результати навчання, що потребує гнучкішого та підтримувального підходу.

Результати опитування можуть стати основою для:

  • Плану розвитку Ліцею;
  • Плану роботи на 2025–2026 навчальний рік;
  • Програми внутрішнього забезпечення якості освіти.